- безчестя
- гл. - обезчестявам, озлочестявам, позоря, срамя, черня, петня, опетнявам, калям, хвърлям кал, злочестягл. - опозорявам, посрамявам
Български синонимен речник. 2013.
Български синонимен речник. 2013.
безчестя — я, с. 1) Те, що завдає неслави; ганьба. 2) заст. Грошова винагорода за образу чиновної особи, яку ображений міг стягнути з свого кривдника … Український тлумачний словник
безчестя — (те, що завдає неслави), безслав я, неслава, наруга, хула, ганьба … Словник синонімів української мови
безчестя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
інфамія — Інфамія: безчестя, ганьба [46 1;46 2] ганьба, безчестя [43] досл. неслава, ганьба [51] … Толковый украинский словарь
безслав'я — я, с. Погана слава; ганьба, безчестя … Український тлумачний словник
безчесть — і, ж. Те саме, що безчестя … Український тлумачний словник
ганьба — и/, ж. 1) Принизливе для кого небудь становище. 2) Недобра слава; безчестя. 3) Вигук, що виражає осуд кого , чого небудь … Український тлумачний словник
змивати — а/ю, а/єш, недок., зми/ти, зми/ю, зми/єш, док., перех. 1) Миючи чим небудь, видаляти бруд, плями і т. ін. з чогось. || Стікаючи по чому небудь, видаляти, знищувати щось (про рідину). 2) Миючи, перемиваючи, робити чистим. 3) Розмиваючи поверхню… … Український тлумачний словник
слава — и, ж. 1) Широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту, доблесті і т. ін. || кого. Відомість кого небудь у певній сфері. || Доблесні діла, героїчні подвиги. || чого, чия. Той, ким пишаються, хто своїми… … Український тлумачний словник
сором — со/рому, розм. сорома/, ч. 1) Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, негідні дії, вчинки і т. ін. || Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. || Почуття ніяковості, сором язливості. ••… … Український тлумачний словник